Два стихотворения (автор Надiя Iскорка)

Любить хотела тебя вечно,
Но что случмлось - не пойму?
И вот стою я на конечной
И вслед шепчу тебе "люблю".

Ты был цветком средь сухих листьев,
Ты был апрелем в декабре.
Но отняла судьба у меня кисти
И краски забрала себе.

Чтоб рисовать я перестала
Мгновенья радостных недель.
Чтоб больше никогда незнала
Каков он, солнечный апрель.

Где мы с тобой, как-будто в сказке,
Гуляли по большим полям.
Ты говорил мне слова счастья,
А я шептала "не отдам".

Но удержать тебя я не смогла,
И ты уехал вместе с ней.
А по щеке бежий солёная слеза
"Прощай мой милый,счастливых тебе дней".

***

"Мрія"
Як сумно і як важко,
Як боляче в душі.
Куди поділась вся та радість?
І ті мої яскраві дні...-
О,Господи!,навчи мене літати,
Щоб полетіти у краї -
Де сонечко засяє,
Метелик заспіває,
Як у тім чудовім сні.
А поки тільки сльози капають з очей,
І посмішка лялькова,
Бо то є сірий булній день.
Без радощів і сміху,
Без сонця й посмішОк -
І я так хочу звідси полетіти
Крізь терні до зірок!

Надiя Iскорка, Житомир, Украина