Два стихотворения (автор Вахромеева Татьяна)

Дождь стучит, играя
За окном моим,
День прошел – и “завтра”
Здесь уже – смотри!

Ночка наступила.
Тишина вокруг.
Только капли дивно
Песенку поют.

День был трудным очень.
Но еще зима
Мне подарит столько
Сказок и тепла.

Ходит дождь по крышам,
Легкие шаги
Превращает хитро
В песенку души.

***

Я вірю, що я досягну завітної мети.
І посміхатися я буду знову, як тоді,
Над тим, що плакала, журилася від ран своїх.
Але не раз скажу, що я люблю весь світ таким.

Мені подобається вітер, море та весна.
Не уявляю я себе без літа, сонця, хмар.
Людині треба падати, щоб прокидатись знов
І бачити очима іншими своє життя.

Вахромеева Татьяна, Запорожье, Украина