Серце мое, не згасай

***

Вітер по полю гуляє,
З ним весело гомонить.
Всіх до себе закликає
В простір, зоряну блакить.

З щирим серцем і душею
Зранку я біжу до них
Зі сріблястою росою,
З співом пташок голосних.

Поле, поле, ти, як море
Моїх радісних подій,
Небо зоряне, прозоре,
Подаруй весну надій.

З ними я у чистім полі
Вже співаю на весь край,
Про літа моєї долі,
Їх, прошу, не забувай.

Я ж тебе любив, кохаю
Ще з юнацьких добрих літ,
За;вжди добре пам’ятаю
Твій квітневий дивосвіт.

Він повсяк для мене гарний,
Серед квіт, птахів весни,
Тому я, тобою званий,
Вже співаю тут пісні.

Ти ж гуляй по полю, вітер,
Клич до себе, у мій спів.
Всім даруй весняні квіти,
Настрій радісних віршів.

З ними я біжу по полю,
Вітре... Ой, не заважай...
До землі не гни тополю.
Серце моє не згасай.

1.01.2014