Хвастуни

(Дніпропетровський суржик)

***

Якось в лазні серед усіх
Розхвастались свати:
Як дідами вони стануть,
То як відмічати?

-Як-то буде в нас онук,-
Каже Аксьонов,-
Я два ящика пляшок
Ставлю. І без усього.

А, як діти дочкою
Порадують душу,
То ти, свате, хоча б ящик
Поставити мусиш.

Написали папірця,
Ствердили печаткой,
І, з тривогою, чекають
Звістку про внучаток.

Це у шахтнім колективі
Не стало секретом.
Та, раптом, отримують
Звістку від Свєти.

Поздоровляю дідусів,
Карі оченята,
Важить більше 3600.
Готуйте зарплати.

Я від неї – без ума,
Невиразна врода.
Чоловік мій – ювелір
Й така нагорода.

Дід Аксьонов із смішком
Підтрунює свата:-
Програв, Ваня, суперечку.
Готуй півзарплати.

Сват від жартів отаких
Аж стрепенувся.
Перший раз за все життя
Отак промахнувся.

-Ні,- пожалівся зятьок,-
Постривайте, тату,
Я горілку закупую
За свою зарплату.

Заспокоїлись свати,
Папірець дістали.
-Точно,- каже,- Ми з тобою
За чию не писали.