Вставай народ мій, прокидайся!

Що роблять ці кати з людьми –
З народом вільним, нескореним?
Країна знов моя в ганьбі
Принижень і подій шалених.

В крові майдан, це кров свята!
Затямте, вороги прокляті,
Повстане правда у віках!
Поглине пекла вас багаття!

Ті діти, молоді, жінки -
Хоробрі серцем є герої!
А ви вганяли їм кийки
Не побоялись взяти й зброї.

І підлим наступом вночі
Загнали ніж у спину брату!
Вони тікали, наздогнали ви,
І добивали, виродки прокляті!

Та де ж є совість, де є Бог
У ваших душах, згнилих і потворних?
Ви звірі, та й у тих є «своя кров»…
Безчесні ви служителі придворні.

Так само голод покосив народ,
Коли такі послушні і нікчемні
збиралися і до людей в комод,
і вичищали все до зерна.

Та вірю все ж, що наші дужі браття,
І серцем і душею ті, що вільні,
Поборють вас і закінчать безладдя
Адже на Україні є ще гідні!

Вставай народ мій, прокидайся
Звільни свій гнів у боротьбі за правду!
Не заповзай у хату, не ховайся,
А до зірок крізь бій і терна пробивайся!

02.12.2013 р.